Зв’язки з громадськістю

 

Актуальна інформація розміщена на офіційному сайті НАН України за посиланням https://www.nas.gov.ua/UA/Org/Pages/default.aspx?OrgID=0000019.

Директор ДО «ВЦП КНУ ім. Т.Шевченка при НАН України», академік НАН України Загородній А. Г., постійно приймає участь в публічних обговореннях в засобах масової інформації, на радіо та телебаченні, щодо питань актуальності інтеграції науки в освіту. Він неодноразово підкреслював, що освітній процес у вищих навчальних закладах повинен носити інноваційний характер та відповідати сучасним викликам у науці та виробництві.

Це підтверджується виступами та публікаціями А.Г. Загороднього у 2017-2019 роках, а саме:

1. 17 жовтня 2018 року на спільному засіданні Президії Національної академії наук України та Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти з питання «Національна академія наук України: основні засади розвитку та державної підтримки» виступив віце-президент НАН України, директор Інституту теоретичної фізики імені М.М. Боголюбова НАН України академік Анатолій Глібович Загородній з доповіддю про участь НАН України в розробленні проєкту державної стратегії розвитку науки, технологій та інноваційної діяльності, а також завдання Академії, які випливають із цієї стратегії. (http://kno.rada.gov.ua/news/main_news/75225.html )

2. Перспективи співробітництва Національної академії наук України з КНР в науково-технічній сфері. Журнал "Україна-Китай", №1(7) 2017.

На сьогодні понад 30% всіх установ НАН України активно співпрацюють з китайськими партнерами як в межах двосторонніх угод НАН України, так і прямих контактів наукових установ та організацій – безпосередніх учасників науково-технічного співробітництва, щорічно розширюючи коло спільних інтересів і беручи участь у спільних наукових заходах.

Наявність значного науково-технічного потенціалу двосторонньої співпраці створює необхідні передумови для її прогресивного, поступального розвитку.

Українська академічна наука, попри всі проблеми, посідає гідне місце на міжнародній арені, а вітчизняні вчені продовжують демонструвати свою конкурентоспроможність, формуючи тим самим позитивний імідж України в світовому науковому співтоваристві як високорозвиненої наукової держави. Академічні установи залишаються сьогодні осередками наукових, насамперед фундаментальних, досліджень і продовжують зберігати ще досить високі позиції української науки у науці світовій. (http://sinologist.com.ua/perspektivi-spivrobitnitstva-natsiona/ )

3. На засіданні Наукового комітету Національної ради України з питань розвитку науки і технологій від 14 травня 2019 р. Загородній А. Г. надав інформацію «Про стан імплементації Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони у частині реалізації пропозицій незалежного європейського аудиту національної системи досліджень та інновацій України». Загородній А. Г., представив досвід роботи НАН зі співпраці з Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами у міжнародних проектах, в яких було залучено працівників НАН.
4. Шляхи розвитку української науки. Інформаційно-аналітичний бюлетень. Додаток до журналу «Україна: події, факти, коментарі» № 3 (152) березень 2019.

07.03.2019 Україна приєдналася до Ради Європейської грід-інфраструктури (EGI.eu) Головна організація Базового координаційного центру Національної грід-інфраструктури в особі віце-президента Національної академії наук України, директора Інституту теоретичної фізики імені М. М. Боголюбова НАН України академіка А. Загороднього підписала угоду про Афілійовану участь в EGI.

Афілійовані учасники мають тимчасовий статус членства (від 12 до 24 місяців), еквівалентний асоційованим учасникам, які ще не мають національної стратегії розвитку е-інфраструктур і відповідної фінансової підтримки держави та хочуть оцінити інтерес наукових співтовариств до таких е-інфраструктур (Національна академія наук України).

Учасники Ради EGI відіграють ключову роль у питаннях стратегії та форми Федерації EGI і представляють вищий орган прийняття рішень, а також наглядовий орган Фундації EGI. Учасники мають повний доступ до внутрішніх послуг, що надаються Федерацією EGI та Фундацією EGI, включно з усіма операційними інструментами, необхідними для управління розподіленою е-інфраструктурою.

5. 06.11.2019 на засіданні Національної ради України з питань розвитку науки і технологій А.Г. Загородній приймав участь в обговорені питання формування засад державної політики у сфері наукової та науково-технічної діяльності.

Під час цього засідання були обговорені питання формування засад державної політики у сфері наукової та науково-технічної діяльності, пріоритетів державної підтримки розвитку науки у закладах освіти, забезпечення діяльності Національного фонду досліджень України та утворення робочих груп Національної ради України з питань розвитку науки і технологій.

6. 5 листопада 2019 року в будівлі Президії Національної академії наук України відбулася зустріч віцепрезидента НАН України академіка Анатолія Загороднього з віцепрезидентом Польської академії наук (ПАН) професором Павелом Ровінські, в ході якої обговорювалися питання подальшої двосторонньої співпраці.

Сторони обговорили стан, перспективи й найважливіші питання українсько-польського наукового співробітництва. Віцепрезиденти двох академій відзначили його високий рівень і плідну співпрацю українських та польських науковців, зокрема в галузі наук про Землю.

Як приклад результативної взаємодії українських, польських та білоруських учених у цій галузі академік Анатолій Загородній навів транскордонне співробітництво в рамках біосферного резервату «Західне Полісся», що є важливим не тільки для охорони природи, а й для збалансованого соціально-економічного розвитку цих територій у трьох сусідніх державах.

7. 09.11.2020 Інтернет видання «Рубрика». Інтерв’ю Анатолія Загороднього «Як зміниться Академія наук? Перше інтерв’ю Анатолія Загороднього — нового очільника НАН України після Бориса Патона» (https://rubryka.com/article/anatoly-zagorodny/) .

Головна мета – це зміцнити і піднести роль академії як вищої наукової організації, що здійснює фундаментальні та прикладні дослідження в інтересах держави і суспільства. Тобто Академія має стати дієвим рушієм науково-технічного, економічного, соціально-культурного розвитку держави, давати дуже вагомий внесок в розвиток економіки і в соціально-культурне життя. Як цього досягти? За рахунок того, щоб демонструвати державі і суспільству вагомі досягнення у фундаментальних і прикладних дослідженнях та широке впровадження науково-технічних розробок. Це мають бути досягнення світового рівня, і про це потрібно говорити і про це має знати держава і суспільство. Ми маємо суттєво підсилити прикладні дослідження, впровадження прикладних розробок. І тут я би вважав, що якщо для фундаментальних досліджень, критерій ефективності діяльності – це наявність результатів світового рівня чи рівня кращих взірців вітчизняної науки, то для прикладних досліджень потрібно орієнтуватися на такі дослідження, на які є державні замовлення, на які є замовлення від крупних науково-технічних комплексів і замовлення від наукоємного бізнесу. Тобто ми не можемо працювати "в стіл", ми повинні мати впевненість в тому, що розробки знайдуть свого користувача.

8. 25.06.2020 Виступ Анатоія Глібовича Загороднього на телеканалі «Рада», програма «Позиція» (https://www.youtube.com/watch?v=TwZqhXZHwzY)

А.Г. Загородній розповів про участь Національна академії наук України у заходах щодо запобігання розповсюдження короновірусу в Україні. Наголосив, що академія не стоїть осторонь цієї проблеми, а бере активну участь у розробці протоколів заходів щодо дезінфекування приміщень, транспортних засобів (Харківський фізико-технічний інститут). Національна академії наук України з самого початку займається прогнозуванням розвитку епідемії, була створена робоча група з прогнозування перебігу епідемії (Інститут проблем математичних машин та систем).